Як захистити свої права при зустрічі з ТЦК та поліцією на вулиці: що казати за законом, щоб не допустити незаконного затримання

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) є органами військового управління, діяльність яких регламентується Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положенням про ТЦК та Постановою Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представники ТЦК НЕ є правоохоронним органом, не мають права застосовувати поліцейські заходи примусу та не володіють повноваженнями на адміністративне затримання громадян без участі працівників Національної поліції.

Стаття 29 Конституції України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканність: ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Спроби насильного затягування громадян до мікроавтобусів («бусифікація»), блокування пересування, виривання речей або застосування фізичної сили представниками ТЦК є кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 365 (Перевищення влади або службових повноважень) та 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, арешт) Кримінального кодексу України.

Згідно із законодавством України, виключне право здійснювати адміністративне затримання мають уповноважені службові особи органів Національної поліції (ст. 262 КУпАП). Таке затримання можливе виключно у разі, якщо громадянин вчинив адміністративне правопорушення (наприклад, порушення правил військового обліку за ст. 210 або 210-1 КУпАП) і перебуває в офіційному розшуку в базі «Оберіг», про що поліцейський повинен надати документальне підтвердження. При адміністративному затриманні поліцейський ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ негайно скласти протокол затримання (ст. 261 КУпАП) із зазначенням точного часу, підстав, повідомити родичів та Центр безоплатної вторинної правничої допомоги. Затримання без складання протоколу є незаконним позбавленням волі.

Якщо до вас підходять люди у військовій формі та намагаються силоміць обмежити ваш рух або посадити в авто, дійте за чітким юридичним скриптом: 1. Увімкніть відеозапис на телефоні або приверніть увагу свідків та перехожих, голосно промовивши: «Здійснюється відеофіксація правопорушення. Представтеся, назвіть посаду, звання та покажіть службове посвідчення». 2. Зверніться до співробітника поліції (якщо він присутній): «Офіцеру поліції, ви здійснюєте моє адміністративне затримання? Якщо так — назвіть законну підставу згідно зі статтею 35 Закону про поліцію та статтями 260–262 КУпАП і негайно складіть протокол затримання на місці із залученням двох свідків». 3. До військовослужбовців ТЦК: «Я відмовляюся добровільно сідати у ваш транспортний засіб. Ви не маєте законних повноважень обмежувати мою свободу за статтею 29 Конституції. Ваші дії містять ознаки злочину за статтею 146 Кримінального кодексу України. Я викликаю наряд поліції 102 за фактом незаконного викрадення людини». 4. Не вчиняйте активного фізичного опору (аби уникнути провокацій щодо ст. 345 ККУ), але голосно вимагайте присутності адвоката та складання протоколу.

Навіть в умовах правового режиму воєнного стану низка статей Конституції України НЕ може бути обмежена в силу вимог статті 64 Основного Закону: • Стаття 28: Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. • Стаття 55: Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень. • Стаття 63: Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. Ви маєте повне право не підписувати жодних протоколів без консультації з незалежним адвокатом.

Поліцейський має право вимагати пред'явлення документів лише за наявності чітко визначених законом підстав (ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»): якщо особа схожа на особу в розшуку, якщо є достатньо підстав вважати, що особа вчинила правопорушення, або якщо особа перебуває на території зі спеціальним режимом. Перед перевіркою поліцейський ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ виконати вимоги статті 18 Закону: назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання, пред'явити службове посвідчення та дати можливість прочитати його дані. Ви маєте право переписати номер жетона та дані посвідчення поліцейського.

Примусове проходження військово-лікарської комісії за 15 хвилин без належного медичного обстеження є грубим порушенням Наказу Міністерства оборони № 402. Громадянин має право надати всі наявні оригінали або нотаріальні копії медичних документів про хронічні захворювання, вимагати направлення на додаткове стаціонарне обстеження до цивільного медичного закладу та фіксувати скарги у карті обстеження. Будь-яке рішення ВЛК може бути офіційно оскаржене до Центральної ВЛК або до окружного адміністративного суду.

Якщо ваші права або права ваших близьких були порушені представниками ТЦК чи поліції, негайно вживайте наступних заходів: 1. Дзвінок на 102 із вимогою зареєструвати повідомлення про незаконне позбавлення волі (ст. 146 КК України) та перевищення повноважень (ст. 365 КК України). 2. Звернення на гарячу лінію Державного бюро розслідувань (ДБР), яке розслідує злочини військовослужбовців та правоохоронців. 3. Дзвінок до Військової служби правопорядку (ВСП) за фактом неправомірних дій військовослужбовців ТЦК. 4. Виклик чергового адвоката системи Безоплатної правничої допомоги (БПД) за єдиним номером 0-800-213-103 (безкоштовно по всій Україні).